Барське районне управління юстиції

Про гарантії держави щодо виконання судових рішень

Igor_Light — Thu, 18 Feb 2016 09:19:29 GMT

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Однак, дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Особливості виконання рішень суду

про стягнення коштів з державного органу.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з

державного підприємства або юридичної особи

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Особливості виконання рішень суду про

зобов’язання вчинити певні дії щодо майна

Виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Заступник начальника

відділу ДВС Барського РУЮ Зоряна Воскобойник

Встановлення обмеження у праві виїзду за межі України, у разі ухилення боржника від виконання рішень суду

bar-just — Wed, 23 Sep 2015 10:49:09 GMT

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі — Закон № 3857-XII).

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, — до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду — до закінчення провадження у справі (п. 8).

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Засвідчена судом копія судового рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України направляється державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після її надходження до нього для виконання на поштову адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно особи знімається у разі винесення державним виконавцем постанови про:

повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону;

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону;

скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

У разі невиконання передбачених Законом рішень іноземцям та особам без громадянства може бути заборонено в'їзд в Україну.

Заступник начальника ВДВС Барського РУЮ Зоряна Воскобойник

Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи

Igor_Light — Wed, 26 Aug 2015 10:08:50 GMT

Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Головний державний виконавець

відділу державної виконавчої

служби Барського РУЮ Лєбєдєвич В.В.

Порядок нарахування заборгованості із сплати аліментів

bar-just — Tue, 28 Jul 2015 10:44:07 GMT

Порядок стягнення аліментів визначений ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Частина 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 195 Сімейного Кодексу України «Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)», заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Правила нарахування заборгованості по аліментах залежать від того, який їх вид було присуджено судом.

Тут можливі два варіанти:

а) сплата аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України);
б) сплата аліментів у частці від доходу її матері, батька (ст. 183 СК України).
Якщо аліменти присуджено у твердій грошовій сумі, то все порахувати зовсім просто. Розмір заборгованості, незалежно від того, чи працює боржник чи ні, визначається сумою коштів, яку боржник має щомісяця сплачувати згідно з рішенням суду.

Наприклад, рішенням суду стягнуто аліменти в сумі 350 грн. щомісяця. Боржник протягом 4 місяців аліменти не сплачував. Значить заборгованість буде визначатись як добуток щомісячної суми на кількість місяців, протягом яких аліменти не сплачувались. 350 грн. х 4 місяці = 1400 грн.

Зверніть увагу! Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині має бути призначена державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Більшість питань виникає з приводу нарахування заборгованості по аліментам, у разі якщо боржник не працює.

Якщо аліменти присуджено у частці від доходу батька (матері) дитини, то заборгованість визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Майте на увазі. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину в жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наприклад, рішенням суду присуджено аліменти на дитину в розмірі ¼ всіх видів доходів боржника. 6 місяців аліменти не сплачувались. Боржник працює, отримує зарплату 3000 грн., інших доходів немає. В такому разі щомісяця він мав сплачувати ¼ від своєї заробітної плати 3000 грн. х ¼ = 750 грн.

А за 6 місяців заборгованість буде: 750 грн. х 6 = 4500 грн.

Аналогічно слід визначати і заборгованість у разі, коли боржник не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру: з заробітку, який він отримує на час визначення заборгованості.

Тобто, якщо повернутися до наведеного нами прикладу, у разі, коли боржник не працював 6 місяців, але працює на час визначення заборгованості і отримує заробітну плату в розмірі 3000 грн., заборгованість по аліментах за 6 місяців, протягом яких він не працював, буде становити 4500 грн.
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, заборгованість обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір середньої заробітної плати повідомляють органи статистики на запит державного виконавця.

Розглянемо цю ситуацію на прикладі. Рішенням суду присуджено аліменти на дитину в розмірі ¼ всіх видів доходів боржника. Боржник проживає у м. Вінниці, не працює, аліменти не сплачував протягом І півріччя 2013 року. Згідно з інформацією, що міститься на сайті Головного управління статистики по Вінницькій області, середньомісячна заробітна плата штатного працівника по місту Вінниці протягом січня-червня 2013 року складала 2548 грн. на місяць.

Визначаємо щомісячний платіж протягом січня-червня:

2548 грн. х ¼ = 637 грн.

Загальна заборгованість по виплаті аліментів за І півріччя 2013 року становитиме: 637 = 3822 грн.

Якщо платник аліментів отримував декілька видів доходів (в тому числі доходи від підприємницької діяльності) розмір заборгованості по аліментах визначається із загальної суми всіх доходів боржника.

Начальник відділу ДВС Барського РУЮ Андрій Стук

Актуальні зміни до законодавства у сфері реєстрації бізнесу

bar-just — Mon, 13 Jul 2015 12:26:20 GMT

Актуальні зміни до законодавства у сфері реєстрації бізнесу

14 жовтня 2014 року на вимогу Європейського Союзу Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Закон набув чинності 25 жовтня 2014 року. Він передбачає внесення відомостей щодо кінцевих бенефіціарів (вигодонабувачів) підприємств до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до цього закону засновники/підписанти мали до 25 травня подати державному реєстратору спеціальну реєстраційну картку – Форму 4.

Задля ліквідації черг та надання можливості всім представникам бізнесу вчасно подати Форму 4, 21 травня 2015 року Парламентом прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи», який набув чинності 26 червня 2015 року. Він передбачає продовження на чотири місяці строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 року. Кінцевий термін подачі вищезазначених відомостей – 25 вересня 2015 року.

Зазначений закон також передбачає звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).

Паралельно з цим, задля покращення бізнес-клімату в Україні Міністерство юстиції розпочало процес спрощення форм, які подаються бізнесом та громадянами до реєстраційних служб.

Першою така ініціатива торкнулася Реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців – Форма 4.

Раніше, щоразу, якщо потрібно було внести хоча б одну якусь зміну, наприклад, юридична особа змінила місцезнаходження, треба було подавати заново всю форму, розміром в 10 аркушів, яка була складною для заповнення.

В зв’язку із цим в Міністерстві юстиції України спростили процедуру по формі 4. Отже, якщо у юридичної особи змінився один пункт, для прикладу треба внести бенефіціарів, необхідно заповнити лише 1 сторінку, де вказується, які саме зміни необхідно зробити. Вся інша інформація вже є в реєстрі, тож її не потрібно по кілька разів оновлювати й заповнювати.

Слід зазначити, що спрощення внесення змін за Формою 4 – це лише перший крок. У подальшому Мін’юстом буде презентовано всі форми, які будуть скорочені до такого простого зразка, оскільки основною метою спрощення є забезпечення доступності форм для кінцевого споживача.

Крім того, нововведення дає можливість розвантажити реєстраторів за рахунок обробки меншої кількості паперів та збільшення кількості документів, які надходять до реєстраційних служб поштою.

Раніше ця послуга не була популярна через те, що кожна сторінка такої форми мала бути завірена у нотаріуса. Це вимагало багато часу та коштів. Нині, коли для змін треба надіслати лише одну сторінку, ця сума буде значно меншою, тож в Міністерстві юстиції України очікують зростання кількості тих, хто надсилатиме дані за допомогою поштового зв’язку.

Враховуючи викладене, закликаємо представників бізнесу вже зараз внести необхідні зміни і не відкладати з подачею відповідної інформації до останнього моменту, адже це знову може призвести до черг та незручностей.

В.о.начальника РУЮ А.С.Стук

ДО УВАГИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ!

Igor_Light — Tue, 07 Jul 2015 09:45:40 GMT

Згідно НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ від 31.03.2015 № 466/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних-осіб-підприємців, надаються:

1) у паперовій формі державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у вигляді: - витягу; - довідки; - виписки;

2) в електронній формі:

- у форматі бази даних або в іншому форматі відповідно до договору між технічним адміністратором та бюро кредитних історій або банком;

- державним реєстратором через Реєстраційний портал у вигляді виписки, витягу та довідки, засвідчених його електронним цифровим підписом;

- програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру у вигляді:

виписки щодо юридичної особи;

витягу та довідки;

доступу до відомостей з Єдиного державного реєстру.

Електронна адреса офіційного веб-сайту Міністерства Юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/extractsearch

За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата у такому розмірі:

витяг, довідка у паперовому вигляді – 60 грн. 90 коп.
витяг, довідка у електронному вигляді – 45 грн. 68 коп.
виписка у паперовому вигляді 24 грн. 36 коп.
виписка у електронному вигляді – 18 грн. 27 коп.

РАХУНОК:

ОТРИМУВАЧ: УК у Барськ.р-ні/Барськ. Р-н/22012700

КОД ОТРИМУВАЧА (ЄДРПОУ) 38027888;

БАНК ОТРИМУВАЧА: ГУДКСУ у Вінницькій області

НОМЕР РАХУНКУ 31317300733011

МФО 802015

Виписка щодо юридичної особи, витяг та довідка надаються на запит будь-якої фізичної та юридичної особи.

Виписка щодо фізичної особи – підприємця надається на запит цієї фізичної особи – підприємця або її представника.

Виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

З 01 жовтня 2015 року отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України та їх посадовими особами, буде можливе тільки у електронній формі.

До уваги юридичних осіб

Igor_Light — Tue, 07 Jul 2015 09:43:52 GMT

26 травня 2015 набрав чинності Закон України № 475-VIII від 21 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».

Закон передбачає продовження на чотири місяці строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 року, що забезпечить можливість виконання вимог Закону всіма зареєстрованими юридичними особами.

Кінцевий термін подачі вищезазначений відомостей 23 вересня 2015 року.

Закон також передбачає звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами)

До відома органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки У

Igor_Light — Tue, 07 Jul 2015 09:42:21 GMT

Інформуємо про необхідність укладення договорів про доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Наказом Міністерства юстиції України № 466/5 від 31.03.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.2015 р. за № 349/26794, затверджено Порядок отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України (далі – Порядок).

За пунктом 1 Порядку він визначає умови та підстави для отримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України та їх посадовими особами (далі - користувач) відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в електронній формі з метою здійснення ними повноважень, визначених законом.

Відповідно до п.2 Порядку користувач отримує відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в електронній формі у вигляді виписки, витягу та довідки через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з п.3 Порядку доступ користувача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) з метою отримання відомостей з нього в електронній формі надається на підставі договору, укладеного між таким користувачем та технічним адміністратором Єдиного державного реєстру шляхом приєднання користувача до договору, що розміщується на офіційному веб-сайті технічного адміністратора Єдиного державного реєстру.

У разі коли користувачем є посадова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договір укладається між органом, у якому працює такий користувач, та технічним адміністратором Єдиного державного реєстру.

Пунктом 2 Наказу 466/5 установлено, що до 01 жовтня 2015 року отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України та їх посадовими особами може здійснюватись відповідно до розділу VІІ Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1846/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2105/22417.

Технічним адміністратором Єдиного державного реєстру є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр».

Договір приєднання, інформаційні матеріали, відомості про порядок підключення розміщені на сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»/ Головна /Реєстр ЄДР /Користувачам АС ЄДР /Для державних органів або за посиланням http://irc.gov.ua/ua/edr_users_do.

Додаткову інформацію можна отримати за телефонами : +38 044 481-49-30.

Таким чином, з 1 жовтня 2015 р. у органів державної влади / органів місцевого самоврядування буде можливість отримувати відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виключно в електронній формі та виключно за умови приєднання до договору, що розміщується на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».

Додатково повідомляємо, що письмові запити на отримання інформації з 1 жовтня 2015 р. із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців державними реєстраторами прийматись не будуть, оскільки для отримання такої інформації встановлений інший порядок.

Просимо дану інформацію взяти до відома та довести до відома підпорядкованих органів.

З метою уникнення непорозумінь, пов’язаних із застосуванням нового Порядку, необхідно доручити відповідним особам забезпечити укладення даних договорів.

Інформує Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області

Строк здійснення виконавчого провадження. Відстрочка або розстрочка виконання рішення.

Igor_Light — Tue, 23 Jun 2015 09:43:06 GMT

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Статтею 30 Закону встановлено, що державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах – протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, слід розмежовувати строки в органах державної виконавчої служби та строки проведення виконавчих дій.

Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу , який його видав, згідно із статтею 48 Закону.

Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії та інших доходів боржника.

Строк перебування виконавчого документа може бути продовжено до 10 днів за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм Законом права, шляхом винесення державним виконавцем за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи відповідної постанови, що визначено ст. 35 Закону.

Крім того, наявні і інші визначені Законом обставини, які передбачають особливе обчислення строку здійснення виконавчого провадження, а саме: по зведеному виконавчому провадженні строк перебування виконавчого документа на виконанні обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Крім того, Закон містить таке поняття, як негайне виконання та визначає, що негайному виконанню підлягають рішення про стягнення аліментів; про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць, а також про стягнення усієї суми боргу по цих виплатах, якщо рішенням передбачено її негайне стягнення; про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника; в інших випадках, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі.

Разом з цим, Законом, яким в своїй роботі керується державний виконавець при виконанні рішень, встановлено, що негайне виконання полягає в тому, щоб державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження до нього виконавчого документа виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а подальші виконавчі дії будуть проводитись у порядку, встановленому Законом.

Слід зазначити, що виконавчі дії по стягненню періодичних платежів, регресних сум, аліментів перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом часу, визначеного виконавчим документом. Тобто, такі виконавчі документи можуть перебувати на виконанні понад рік і більше і це не буде порушенням строків здійснення виконавчого провадження.

Наприклад, у виконавчому документі вказано стягувати аліменти до досягнення дитиною повноліття, а рішення пред’явлено до примусового виконання, коли дитині виповнився рік, то такий виконавчий документ буде перебувати на виконанні в органі державної виконавчої служби сімнадцять років тощо.

З огляду на викладене, виконавчі документи, видані на підставі рішень судів та інших органів (посадових осіб), можуть перебувати на виконанні в органах державної виконавчої служби по рішеннях немайнового характеру два місяці, а по інших рішеннях – шість місяців, та до цього терміну додається час, на який виконавче провадження було зупинено, час, на який виконавчі дії відкладалися, та час, протягом якого проводилась реалізація арештованого майна боржника.

В загальній сукупності виконавчий документ може перебувати в органах державної виконавчої служби рік і більше, але виконавчі дії повинні бути проведені протягом двох або шести місяців, як встановлено Законом, а виключенням є строки вчинення виконавчих дій по виконанню рішень про стягнення аліментів і періодичних платежів.

Статтею 373 ЦПК України, ст. 263 КАС України, ст. 121 ГПК України встановлено ,що така заява (подання) розглядається судом у десятиденний строк в судовому засіданні з викликом сторін.

Відстрочка і розстрочка виконання може бути застосована при врахуванні не тільки інтересів боржника, а й стягувача. Тому для вирішення питання про відстрочку або розстрочку суд враховує такі умови: відсутність вини боржника у створенні обставин, що можуть бути підставою для таких наслідків; тимчасове перебування боржника у такому стані; виконання може мати особливо несприятливі наслідки для боржника; щоб відстрочка або розстрочка не завдали шкоди стягувачу.

За результатами розгляду постановляється ухвала у формі окремого процесуального документа, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На практиці, найчастіше, відстрочка (перенесення виконання рішення на новий строк) надається у справах про виселення, про перенесення будівлі і т.д., розстрочка (надання боржникові права проводити виконання частинами у строки, встановлені судом) – у справах про стягнення заборгованості, а зміна способу й порядку виконання (заміна одного виду виконання іншим) – у справах про витребування майна (адже досить поширеними є випадки, коли при виконанні рішення виявляється, що майно, яке мало б бути передано стягувачеві, відсутнє – за таких обставин доводиться стягувати з боржника його вартість у грошовому еквіваленті).

Коли наданий судом строк для відстрочки або розстрочки виконання пройшов, а обставини, що ускладнюють виконання , не змінилися і стягнення не відбулося, то заінтересовані особи вправі знову подати до суду заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду. Після закінчення відстрочки виконання провадження по примусовому виконанню рішення здійснюється в порядку , встановленому Законом «Про виконавче провадження».

Старший державний виконавець І.І. Лапчук

На Вінниччині стане простіше реєструвати бізнес та майно

bar-just — Fri, 19 Jun 2015 13:42:13 GMT

Надання державою послуг поступово набуває цивілізованих рис. Один із ключових напрямків, за яким Міністерство юстиції України реформує реєстраційну службу – передача на місця більшості функцій, які сьогодні виконують органи юстиції. Це робиться для того, щоб громадяни мали змогу отримати сервіс не там, де є державний орган, а там, де зручно самим громадянам.

Одним із механізмів реалізації плану реформування стала розробка Міністерством юстиції України проектів Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».
Ці документи дозволять проводити реєстрацію майна та бізнесу органам місцевого самоврядування та держадміністраціям; нотаріусам (незалежно від посвідчення нотаріальної дії); акредитованим Мін’юстом банківським установам; держвиконавцям (в частині накладання та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно).

У Міністерстві юстиції України переконані, що законопроекти суттєво покращать якість надання адміністративних послуг. Адже буде створено конкурентне середовище між суб’єктами, які наділені повноваженнями із проведення державної реєстрації. Це означає, що державний реєстратор більше не буде монополістом у цій сфері. Отже, кожен громадянин зможе самостійно обрати, який спосіб реєстрації йому комфортніший.

Крім того, запроваджується принцип екстериторіальності в межах області для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в межах України для державної реєстрації бізнесу та громадських формувань.

Це означає, що будь-який учасник реєстраційної мережі
на території області (для майна) чи України (для бізнесу) зможе зареєструвати відповідні права незалежно від їх місця реєстрації. Також буде запроваджено додаткові можливості для подання електронних документів для державної реєстрації.

Проведена реформа дозволить скоротити кількість відмов у державній реєстрації майна та обтяжень; уніфікувати процедури реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб-підприємців; скоротити перелік документів для реєстрації бізнесу.

Буде також розкрито інформацію про права на нерухоме майно як за об'єктом, так і за суб'єктом (сьогодні таке розкриття можливе тільки за адресою). Крім того, планується створити нові можливості надання інформації про нерухоме майно для органів державної влади та інших юридичних осіб залежно від потреб (офіційна статистична інформація, вибірка за певними об'єктами нерухомого майна тощо).

Важливим кроком стане скасування щорічного підтвердження та щорічної подачі фінансової звітності; забезпечення переходу на електронну форму документів; створення Єдиного реєстру на базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Важливо, що разом із функціями на місця будуть передані і кошти, які сьогодні за реєстраційні дії отримують органи Мін'юсту. Як повідомила перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севостьянова, на сьогоднішній день цей додатковий ресурс становить близько 500 мільйонів гривень щороку. Органи місцевої влади отримуватимуть ці кошти в повному обсязі, а нотаріуси і банки будуть мати 60% адміністративного збору.

Якщо парламент підтримає ці новації, то вже з першого вересня бізнес і громади зможуть відчути реальне спрощення надання реєстраційних сервісів. Уже сьогодні ми бачимо активність, із якою користувачі переходять на отримання довідок, виписок і витягів у електронному вигляді.

Зазначимо, що від початку роботи онлайн сервісів Міністерства юстиції України було отримано уже понад 25 тисяч електронних довідок.

В.о. начальника РУЮ А.С.Стук