 Частиною першою статті 78 Земельного кодексу передбачено, що право
власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися
земельними ділянками. Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу власники
земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати
житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Відповідно до частини четвертої статті 373 Цивільного кодексу власник
земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її
цільового призначення. Таким чином чинне законодавство не містить заборони щодо
зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності
громадян для ведення особистого селянського господарства, на будівництво
багатоквартирних житлових будинків, оскільки власники земельних ділянок мають
право на свій розсуд вільно розпоряджатися своєю власністю (земельною
ділянкою), в тому числі і змінювати її цільове призначення.
Статтями 38 та 39 Земельного кодексу передбачено, що до земель житлової та
громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які
використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і
споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється
відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної
документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних
стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Враховуючи зазначене, чинне законодавство обмежує права власників земельних
ділянок на зміну їх цільового призначення, оскільки використання земельних
ділянок для житлового будівництва можливе лише в межах населених пунктів та з
урахуванням містобудівної документації.
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 15 Розділу Х "Перехідні
положення" Земельного кодексу до набуття чинності законами України про
державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж
або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення
(використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та
юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,
земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних
часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також
земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки
на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних
ділянок для суспільних потреб.
Отже, до набуття чинності законами України про державний земельний кадастр
та про ринок земель не допускається зміна цільового призначення (використання)
земельних ділянок, які перебувають у власності громадян, для ведення особистого
селянського господарства, виділених в натурі (на місцевості) власникам
земельних часток (паїв), в інших випадках зміна цільового призначення земельних
ділянок для ведення особистого селянського господарства допускається відповідно
до вищезазначених умов.
Провідний спеціаліст
Барського районного управління юстиції
Юлія Сплавська
| 
