 Охорона
прав і законних інтересів громадян, безкомпромісна боротьба з правопорушеннями,
висококваліфіковане розв'язання різноманітних юридичних проблем - є змістом
повсякденної діяльності юристів і разом з тим являється їх професійним обов'язком.
Саме юристи, які мають ґрунтовні знання, відповідну професійну підготовку,
високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності за долю людей,
наділені владними повноваженнями і здатні ефективно впливати на зміцнення
законності і правопорядку у державі. Необхідність виконання юристами своїх професійних повноважень, громадянського
обов'язку ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей. У
першу чергу юрист має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує будучи наділений
високою довірою суспільства і держави, а тому його висока порядність, чесність,
безкорисливість, об'єктивність, вдумливий підхід до кожної деталі справи,
постійне прагнення до самовдосконалення повинні бути невід'ємними рисами його
натури.
Характерною
ознакою відданості юриста своїй справі, професійної зрілості є загострене
почуття справедливості. Для юриста це, насамперед, означає небайдужість до
біди, нещастя інших людей, у тому числі і до таких, які через збіг складних
життєвих обставин самі опинилися серед правопорушників. На відміну від інших
громадян, юрист, саме завдяки своєму професійному хисту, спроможний не
обмежуватися роллю спостерігача, а активно й ефективно домагатися відновлення
порушених прав, встановлення справедливості. Зробити це - його професійний і
громадянський обов'язок. Всупереч відомому прислів'ю "людині властиво
помилятися", юрист, як і лікар, не має права на помилку. Адже вона занадто
дорого обходиться людині і суспільству в цілому. її ціною іноді можуть бути
тяжкі наслідки - втрата волі, здоров'я і навіть життя. Звичайно, ніхто не
застрахований від прийняття хибних рішень, але у тому і полягає особливість
юридичної діяльності, щоб "метод спроб та помилок" був для неї
неприйнятний. Тому, рішення з будь-якої юридичної справи має бути глибоко
виваженим, всебічно обміркованим, що і є головною передумовою його
непогрішимості. Специфічною рисою діяльності юриста є повсякденне зіткнення з
найрізноманітнішими життєвими ситуаціями, юридичними казусами, які мають деякі
спільні ознаки і у той же час часто істотно відрізняються. У професії юриста
має місце нагальна потреба у творчому підході до встановлення істини у кожній
конкретній справі, постійний пошук, можливість миттєво орієнтуватися у
ситуації, готовність до прийняття нестандартних у межах закону рішень.
Юриста-професіонала
мають відрізняти від інших людей глибокі знання
права, які
умовно можна поділити на такі види:
а)
фундаментальні, що дають розуміння внутрішніх закономірностей держави І права,
охоплюють усі важливі юридичні поняття і категорії;
б)
спеціалізовані - конкретні юридичні знання, що використовуються для потреб
різних видів юридичної діяльності: складання юридичних документів, виконання
відповідних дій і операцій, застосування певних засобів та певної методики в
процесі розв'язання юридичних справ.
Сучасний
юрист, на мою думку, це професіонал, який ставить справедливість і державні
інтереси на перше місце, поступаючись власним амбіціям.
Провідний спеціаліст Барського районного управління юстиції Юлія Сплавська
|
