 Тривалий час проблема насильства в сім’ї вважалася прерогативою усталених звичаїв та традицій і залишалася поза сферою правового регулювання. Люди часто не усвідомлюють, що насильство — це не тільки побиття, а й постійне приниження, образи, лайки. Нерідко скривджені вважають, що така їхня доля — зазнавати насильства, і вони мусять це терпіти. Таку позицію займати не варто, бо зазвичай кривдники не відразу вдаються до фізичних засобів впливу на жертву, однак, не зітнувшись із опором, натомість відчувши вседозволеність, переходять від словесної критики до фізичного насильства. Досить багато людей, над якими чинять насильство, не наважуються йому протистояти. Передусім варто пам’ятати народну мудрість: "Хто сам себе береже, того й лихо оминає". Не треба заплющувати очі на реальні факти і вмовляти себе не звертати уваги на насильство. Якщо ви зіткнулися з першими (ще "легкими") проявами насильства, подумайте про власну безпеку та безпеку своїх. Законодавство України гарантує кожній особистості широкі права та свободи й захист від їх порушення. Закон України "Про попередження насильства в сім’ї", який Верховна Рада України ухвалила у 2001 році, визначає, що «насильство в сім’ї — це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю". Отже, жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б’є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти.
Насилля – це проблема сучасності. Щоб вирішити цю проблему потрібна участь громадськості, оскільки це не під силу одній людині. В рамках Національної компанії «Стоп насильству» на період до 2015 року, яка затверджена розпорядженням Кабінету міністрів України ще 01 грудня 2010, ведеться інформаційно-роз’яснювальна робота, яка спрямована на протидію усім формам насильства, розроблені програми факультативних курсів, курсів за вибором, спецкурсів, навчальні програми та рекомендацій з питань запобігання насильству в сім’ї, ведеться робота серед засуджених осіб, розроблено механізм взаємодії органів державної влади, установ, організацій та навчання щодо здійснення заходів, передбачених Конвенцією ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, виготовляються та розповсюджуються соціальні реклами щодо запобігання насильству в сім'ї, проводиться інформування населення через засоби масової інформації про правові основи запобігання та протидії насильству та види допомоги особам, які потерпають від насильства в сім'ї.
Протидія насильству в сім’ї є частиною державної політики незалежної України. Законодавством України встановлена кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність за завдання умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень та легких тілесних ушкоджень, за побої і мордування, за вчинення насильства в сім’ї та невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми.
Провідний спеціаліст управління юстиції Інна Якубчик
|
