Про особливості надання державою гарантії щодо виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов.язковими до виконання на всій території України.
Ст .19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов.язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
01 січня 2013 року набрав чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".Даним Законом передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство,
установа, організація(державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Даним Законом держава гарантує, що у разі
якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду і виконується в подальшому Державною казначейською служби України в порядку передбаченому даним Законом.
Статтею 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначає порядок компенсації державою за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу. Дана компенсація нараховується Державною казначейською службою України.
Кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до
збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції.
Відповідно до ст.28 Закону Уукраїни «Про виконавче провадження» з боржників стягуеться виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми боргу.
Так, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень суду є обов.язковими для усих органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Хотілося б відмітити, що п.18 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівник5а божника-юридичної особи за межі України у разі ухилення боржника від виконання ним покладених на нього обов,язків.
Ст.40 вищевказаного Закону передбачено звернення державного виконавця з поданням до суду про оголошення боржника в розшук / у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місце знаходження боржника-фізичної особи/. Такий вплив на боржника є одним із заходів, необхідних для забезпечення повного і своєчасного виконання судових рішень.
Ст. 89 цього Закону України передбачено накладення штрафу за не виконання рішень суду, а після накладення штрафу на боржника, державним виконавцем встановлюється новий строк, протягом якого боржник зобов,язаний виконати дане рішення суду. В разі, якщо боржник повторно не виконує рішення суду, державний виконавець накладае штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону ( це ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, - заборгованість у розмірі що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, це ст.382 КК
України за умисне невиконання рішення суду при відкритті боржником нових рахунків в банківських установах після накладення арешту на кошти боржника крім цього про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ознаки злочину, передбаченого ст..388 КК України за розтрату, відчуження, приховування,підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.
Таким чином держава забезпечує гарантиї щодо виконання судових рішень.
Старший державний виконавець ВДВС Оксана Щербатюк
| 
