Правовий статус і діяльність
організацій, що здійснюють господарську діяльність, регламентується ГК України
та іншим законодавством. Найбільш детально опрацьовані законодавцем правові
аспекти діяльності підприємств.
Згідно з ГК України, підприємство
є самостійним суб'єктом господарювання, створеним компетентним органом
державної влади, місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення
суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,
науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку,
передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України.
Підприємства можуть створюватись як
для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Воно є
юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в
установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Структура підприємства може складатися
з виробничих підрозділів (виробництв, цехів, бригад, лабораторій), а також
функціональних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро,
служб). Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру,
встановлюють штатний розпис і кількість працівників. Функції, права та
обов'язки структурних підрозділів визначаються положеннями про них, що
затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства та іншими
установчими документами.
Підприємства можуть створювати
філіали, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правами
відкриття рахунків у банках та затверджувати положення про них. Узгодження
питань про розміщення таких
підрозділів підприємств з органами місцевого самоврядування здійснюються в
установленому порядку. Залежно від форм власності ГК України виділяє такі види
підприємств:
-
приватне
підприємство, засноване на приватній власності громадян чи іншого суб'єкта
господарювання;
-
підприємство, що діє на основі колективної власності;
-
комунальне підприємство, що діє на основі власності відповідної
територіальної громади;
-
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
-
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання
майна різних форм власності).
В Україні, за Кодексом, можуть діяти
також інші види підприємств (ст. 63).
У разі якщо в статутному фонді
підприємства іноземна інвестиція становить не менш як 10%, воно визнається
підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, у статутному фонді
якого іноземна інвестиція становить 100%, вважається іноземним
підприємством.
Залежно від обсягу валового доходу від
реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих,
середніх або великих.
Малими (незалежно від форм власності)
визнаються підприємства з середньообліковою кількістю працюючих за звітний (фінансовий)
рік, що не перевищує 50 чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації
продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500
тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Великими визнаються підприємства, у яких
середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000
осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік
перевищує суму, еквівалентну 5 млн євро за середньорічним курсом Національного
банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми.
Залежно від способу утворення
(заснування) та формування статутного фонду підприємства поділяються на
унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється
одним власником, який виділяє необхідне для нього майно, формує статутний
фонд, не поділений на частки, паї, затверджує статут, розподіляє доходи,
безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує
підприємством, формує його трудовий колектив на засадах трудового найму,
вирішує питання реорганізації та ліквідації
підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, засновані
на власності об'єднань громадян, релігійної організації або на приватній
власності засновника.
Корпоративні підприємства утворюються двома
чи більше власниками на підставі їх спільної угоди (договору) і діють на основі
об'єднання майна та/або трудової чи підприємницької діяльності засновників
(учасників), їх спільного управління справами на базі корпоративних прав, у
тому числі через створювані ними органи, участі в розподілі доходів і ризиків
підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що
створюються у формі господарських товариств (акціонерного, з обмеженою
відповідальністю, повного, з додатковою відповідальністю, командитного), а
також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності кількох
осіб.
Управління підприємством здійснюється
відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо
господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового
колективу.
Власник здійснює свої права щодо
управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи
відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською
діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган
призначає (обирає) керівника підприємства. У разі наймання керівника підприємства
з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк наймання,
права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального
забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови наймання за
погодженням сторін.
Керівник підприємства без доручення
діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної
влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з
юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує
питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими
документами.
Начальник управління Наталія Сирота
|