Одним з найбільш розповсюджених договорів відчуження майна є договір дарування.
У статті 717 Цивільного кодексу України договором дарування визначено договір, згідно якого одна сторона (дарувальник) передає або має передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Дарувати можна будь-які нерухомі та рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а також майнові права.
Сторонами договору можуть виступати фізичні та юридичні особи, держава Україна, територіальні громади тощо.
Форма договору дарування повністю залежить від виду предмета дарування, виду договору дарування та суб'єктивного складу. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, незалежно від того хто є стороною договору. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Цивільне законодавство дозволяє укладати договір дарування через предстравника, але за умови, коли в довіреності прямо вказано ім'я особи, якій будуть дарувати майно.
Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей та своїх підопічних.
Встановлено також деякі обмеження щодо укладення договору дарування між юридичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю. Подарувати майно дарувальник може за умови, якщо це передбачено його статутом.
Громадянам слід звернути увагу і на питання оподаткування під час укладення договору. Якщо договір дарування укладається між родичами першого ступеня споріднення – батьки, подружжя, діти, - прибутковий податок не сплачується.
Дарувальник має бути власником майна, яке відчужується, і на підтвердження цього подає нотаріусу документ, який встановлює право власності на майно (річ).
Слід також розрізняти договір дарування від заповіту – односторонньої угоди щодо розпорядження майном на випадок смерті особи.
По-перше, договір дарування здійснюється лише за згоди обдаровуваного, а при посвідченні заповіту згода особи, на чию користь складено заповіт не потрібна, вона може і не здогадуватись про наявність останнього.
По-друге, дарування – це договір, який укладається за життя дарувальника, договори дарування "на випадок смерті" за чинним законодавством не дозволяється.
По-третє, право власності до обдаровуваного за договором дарування переходить з моменту прийняття дарунка. Заповідач же не обмежений у праві розпоряджатися майном, адже право власності до його спадкоємців перейде лише після відкриття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину.
Договором дарування може бути встановлено обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'явити вимог до третьої особи про виселення тощо).
Провідний спеціаліст Барського РУЮ Юлія Сплавська
| 
