 На основі шлюбу, зареєстрованого державним органом
реєстрації актів цивільного стану, виникають права та обов’язки подружжя. За
змістом їх можна поділити на дві великі групи: особисті немайнові та майнові.
Як уже зазначалося, правовідносини чоловіка і дружини є передусім немайновими.
Всі майнові правовідносини подружжя базуються і випливають з особистих
немайнових, оскільки первісні шлюбні відносини, тобто відносини з приводу
створення сім’ї, — це відносини немайнові.
Між чоловіком і жінкою, які уклали шлюб, виникають досить
різноманітні відносини немайнового характеру, проте не всі вони регулюються
нормами права. Якщо ми розглядатимемо такі їх відносини, як взаємна повага,
любов, почуття дружби і моральна підтримка — це відносини особисті немайнові,
але право як таке впливає на них дуже обмежено. Переважно ця сфера відносин
подружжя регулюється нормами моралі, етики, релігійними нормами.
Чоловік і дружина під час перебування у шлюбі користуються
всіма правами, якими наділена особа в даному суспільстві. Вони мають право на
повагу до гідності, недоторканність життя, здоров’я, особистості тощо. Однак ці
права захищаються нормами інших галузей права: конституційного, цивільного,
кримінального і т. ін. Якщо ж розглядати немайнові відносини подружжя, що
врегульовані нормами сімейного права, то це досить конкретні права та
обов’язки, які реалізуються виключно в сімейних відносинах. Так, відповідно до
положень Сімейного кодексу України дружина має право на материнство. Небажання
чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною
розірвання шлюбу. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для
збереження її здоров’я та народження здорової дитини, а дружині-матері — для
поєднання материнства із здійс-ненням нею інших прав та обов’язків.
Чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від
народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною
розірвання шлюбу.
Дружина та чоловік мають рівні права на повагу до своєї
індивідуальності, на фізичний та духовний розвиток, здобуття освіти, прояв
своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку, на розподіл між
ними обов’язків у сім’ї; на вибір місця проживання, на припинення шлюбних
відносин. Вони зобов’яза-ні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться
в інтересах сім’ї, спільно піклуватися про побудову сімейних стосунків між
собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби,
взаємодопомоги, спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї, утверджувати
в сім’ї повагу до матері та батька.
Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися
подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина та чоловік відповідальні один
перед одним та перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній.
Окрему увагу законодавець приділяє праву подружжя на ім’я та
прізвище. Кожен з подружжя, звісно, зберігає своє ім’я при укладенні шлюбу і
право змінити його, перебуваючи у шлюбі в загальному, встановленому законом
порядку. Думка іншого з подружжя щодо зміни його імені має суто рекомендаційний
характер та юридичного значення немає (згоди іншого з подружжя не потрібно).
Чоловік та дружина (наречені) мають право вибору: обрати
прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя у шлюбі або ж і надалі
іменуватися дошлюбними прізвищами. Кожен з них вправі приєднати до свого
прізвища прізвище іншого. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за
їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно починатиметься. Складення
бiльше двох прiзвищ не допускається. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище
одного з них уже є подвійним, то він (вона) має право замінити одну з частин
свого прізвища на прізвище іншого. Заяву про зміну прізвища у зв’язку з
укладенням шлюбу вони вправі подати до державного органу реєстрації актів
цивільного стану або до (чи в момент) реєстрації шлюбу, або згодом, якщо при
реєстрації шлюбу зберегли дошлюбні прізвища.(Далі буде)/
Заступник начальника- начальник відділу ДРАЦС Альона Хитрук
|
