 В кризові часи дедалі актуальнішим стає питання
про правовий порядок позик фізичних осіб та складанні розписки. В українському
законодавстві прийнято розмежовувати поняття «позика» і «кредит». Банки та інші
фінансові установи, які мають відповідні ліцензії НБУ, кредитують, а фізичні
особи — надають позику і можуть отримувати за це відсотки, причому без ліцензії
і цілком законно.
Позику
можна вважати безвідсоткою, якщо в договорі не прописана відсоткова
ставка. Відсоткові ставки для всіх інших варіантів врегульовані статтею 1048
ЦК: «Якщо договором не встановлено розміру відсотків, їхній розмір
встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України»
Прострочивши виплати за позикою, на вимогу
кредитора він зобов’язаний виплатити суму боргу з урахуванням установленого НБУ
індексу інфляції за весь час прострочення і 3% річних від простроченої суми,
якщо інший відсоток не передбачено договором чи законом, наприклад, коли умови
договору підпадають під дію згаданої ст. 1048 ЦК.
Розписка.
Якщо припустити, що для повернення грошей
позичальника достатньо розписки, то в ній необхідно зазначити як умога більше
інформації про позичальника: крім зазначення ПІБ і адрес проживання сторін
важливо також поставити дату складання розписки і відповідно передачі
цінностей. Сума грошей (або кількість речей), які передаються, має бути
зазначена цифрою і прописом. Не треба боятися зазначати суму у валюті. Позику
не буде віднесено до взаєморозрахунків у валюті, за які передбачено
відповідальність. Позика до взаєморозрахунків не відноситься.
В розписці необхідно обов’язково вказати термін повернення взятих у позику
коштів або предметів. Якщо термін користування коштами буде пропущено,
позичальник може повернути взяте, коли захоче, а в суду з’являються підстави
закрити справу, оскільки формально позичальник не порушив термінів повернення.
У випадку, якщо термін погашення боргу все-таки
пропущено, перед тим як звернутися до суду, варто направити позичальнику
вимогу, після отримання якої він упродовж 30 днів має розрахуватися з
кредитором (ст. 1049 ЦК). У разі несплати з’являються підстави для звернення до
суду.
В інтересах позичальника в розписці слід
зазначати, в якій валюті або яким товаром має здійснюватися повернення боргу. В
іншому випадку позичальник може погодитися прийняти сплату товаром, а потім
піти до суду й вимагати грошей, запевняючи, що товар не має жодного стосунку до
даної позики. Провідний спеціаліст Барського районного управління юстиції Юлія Сплавська
| 
