Право дитини на захист від усіх форм
насильства гарантує стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства», в ній,
зокрема, вказується, що дитина має право особисто звертатися у відповідні
структури по захист.
Організація Об'єднаних Націй прийняла
низку документів - декларацій, конвенцій та інших документів, які при прийнятті
їх окремими державами допомагають визначити та долати різні види дискримінації
та насильства щодо особистості.
До Міжнародних правових документів, які
спрямовані на подолання насильства над людьми відносяться:
- Декларація прав людини, 1948 р.;
- Конвенція про боротьбу з торгівлею
людьми та з експлуатацією проституції третіми особами, 1950 р.;
- Декларація про політичні права жінок,
1953 р.;
- Декларація ООН про ліквідацію всіх
форм расової дискримінації, 1963 р.;
- Міжнародний пакт про громадянські та
політичні права, 1966 р.;
- Міжнародний пакт про економічні,
соціальні та культурні права, 1966 р.;
- Декларація ООН про ліквідацію дискримінації
по відношенню до жінок, 1967 р.;
- Конвенція про ліквідацію всіх форм
дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.;
- Конвенція МОП 156 про рівні відношення
та рівні можливості працюючих чоловіків та жінок, 1981 р.;
- Загальна декларація прав людини, 1984
р.;
- Конвенція про права дитини, 1989 р.;
- Декларація про викоріненні насильства
над жінками, 1993 р.;
- Зобов'язання, взяті Україною після
Четвертої Всесвітньої конференції ООН з питань становища жінок, 1995 р.;
- Пекінська декларація Всесвітньої
конференції зі становища жінок, 1995 р.
На національному рівні в Україні
прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актів, які захищають людину
від насильства в сім'ї, а також регламентують діяльність правоохоронців щодо
попередження та припинення насильства в сім'ї.
Конституція України є тією юридичною
базою, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав, свобод та
інтересів сім'ї та людини. Це такі статті Конституції України як: право
захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних
посягань (ст. 27); ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне
життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 32); право на
звернення до державних інституцій (ст. 40); право володіти, користуватися і
розпоряджатися своєю власністю (ст. 41); право на житло (ст. 47); принцип
рівності кожного подружжя у правах і обов'язках в шлюбі та сім'ї (ст. 51);
права та свободи людини й громадянина захищаються судом (ст. 55); право знати
свої права та обов'язки (ст. 57).
15 листопада 2001 року в Україні
прийнято Закон «Про попередження насильства в сім'ї». 7 червня 2003 року набрав
чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про
адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення насильства в
сім'ї або невиконання захисного припису».
На жаль в Україні сьогодні таке явище,
як насильство в сім'ї та кривдництво дітей, не завжди стоять у центрі уваги
громадськості. Це не від зменшення таких явищ, а затемнення їх тими подіями,
які привертають до себе більше уваги у соціополітичному житті країни.
Тож у закладах освіти необхідно посилити
просвітницьку роботу з батьками.
Потрібно проводити
інформаційно-просвітницьку роботу з розповсюдженням різних буклетів, флаєрів,
плакатів та ін. Не допускати випадків фізичного і психологічного насильства,
образ, недбалого і жорстокого поводження з дітьми, експлуатації, включаючи
сексуальні домагання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Провідний спеціаліст управління юстиції
Інна Якубчик
| 
