 Верховною Радою України 11.02.2010 року
прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих
актів» (далі – Закон № 1878-VI від 11.02.2010 року). Даний Закон набрав
чинності 16.03.2010 року, крім деяких положень, які набувають чинності з
01.01.2012 року.
Основною новелою даного Закону є
централізація державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та його обтяжень.
Відповідно до положень цього закону систему органів державної реєстрації прав
становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань
державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує
реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його
територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
З моменту набрання чинності цим Законом,
відповідно до його Прикінцевих та перехідних положень, до 1 січня 2012 року
державна реєстрація:
права власності та права користування
(сервітут) на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках;
права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами,
їх окремими частинами; права власності на об’єкти незавершеного будівництва, а
також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном
проводиться реєстраторами бюро технічної
інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними
до Реєстру прав власності на нерухоме майно;
права власності, права користування
(сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними
ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною
ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови
земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними
органами земельних ресурсів;
правочинів, іпотек, відомостей про
обтяження нерухомого майна проводиться нотаріусами,
реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління
Міністерства юстиції України.
З 01 січня 2012 року всі вищезазначені
функції переходять до юрисдикції спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерства юстиції
України, його територіальних управлінь юстиції.
Відповідно до статті 4 Закону № 1878-VI,
обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на
нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та
юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним
майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам,
міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в
особі органів місцевого самоврядування, а саме:
право власності на нерухоме майно;
право володіння; право користування
(сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських
потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право
господарського відання; право оперативного управління; право постійного
користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму,
оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами;
іпотека; довірче управління майном;
інші речові права відповідно до закону;
податкова застава, предметом якої є
нерухоме майно, та інші обтяження.
Крім того, до повноважень органів
державної реєстрації прав буде відноситись надання інформації про державну
реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав у формі витягів,
інформаційних довідок та виписок.
Значно скорочуються терміни розгляду
документів, поданих фізичними або юридичними особами для державної реєстрації
прав. Так, згідно із частиною 5 статті 15 Закону № 1878-VI державна реєстрація
прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти
робочих днів. Крім того, цією статтею визначені й інші строки щодо вчинення
певних дій державним реєстратором.
Начальник управління юстиції Наталія Сирота
| 
