Закінчення виконавчого провадження означає завершення
процедури звернення виконавчого документа до виконання з підстав, передбачених
законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче
провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:
- визнання відмови стягувача від примусового виконання
рішення суду;
- визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником
про закінчення виконавчого провадження;
- смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника,
визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи
-сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у
виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
- скасування рішення суду або іншого органу (посадової
особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або
визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
- письмової відмови стягувача від одержання предметів,
вилучених у боржника при виконанні рішення про передавання їх стягувачеві, або
знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві натурою;
- закінчення передбаченого законом строку для даного виду
стягнення;
- фактичного повного виконання рішення згідно з
виконавчим документом;
- повернення виконавчого документа без виконання на
вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий
документ, або на письмову вимогу стягувача;
- направлення виконавчого документа за належністю до
іншого відділу державної виконавчої служби;
- повернення виконавчого документа до суду чи іншого
органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку,
передбаченому ч. З ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»;
- якщо рішення фактично виконане під час виконання
рішення Європейського суду з прав людини.
Про закінчення виконавчого провадження державний
виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного
органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу
(посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого
провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу
державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до
суду у 10-денний строк.
У разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст.
37 Закону України «Про виконавче провадження», крім направлення виконавчого
документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст. 40 Закону України
«Про виконавче провадження»; повернення виконавчого документа до суду або
іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст. 40 Закону
України «Про виконавче провадження», припиняється чинність арешту майна
боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового
виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням
виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате
знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був
накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого
провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення
виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його
видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на
майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому
додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її
пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію
майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
Державний виконавець ВДВС Барського РУЮ Зоряна Воскобойник
|