|
 Відповідно до статті
92 Сімейного кодексу України шлюбний договір може бути укладено особами,
які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
На укладення шлюбного договору до реєстрації
шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова
згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
Шлюбним договором регулюються майнові
відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права, обов"язки
та можуть бути визначені майнові права та обов"язки подружжя
як батьків. Але він не може регулювати особисті відносини подружжя,
а також особисті відносини між ними та дітьми, не може
зменшувати обсягу прав дитини, а також ставити одного з подружжя
у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
За шлюбним договором не може
передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно
та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Закон вимагає письмової форми шлюбного
договору і посвідчення його нотаріусом. Жодна інша службова
чи посадова особа посвідчити такий договір в Україні не може.
Якщо шлюбний договір укладено
до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу,
якщо ж такий договір укладено подружжям, він набирає чинності у день
його нотаріального посвідчення.
Як правило, сторони
не визначають тривалості шлюбного договору, хоча можуть домовитися
і про це. Сторони можуть визначити тривалість певного майнового
права, наприклад строк проживання у помешканні дружини чи чоловіка
після розірвання шлюбу або строк чинності права на аліменти одного
з них.
У шлюбному договорі може бути
визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні
потреби сім"ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю
у зв"язку з реєстрацією шлюбу.
Сторони можуть домовитися про можливий
порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
У шлюбному договорі сторони можуть:
передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для
забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб; можуть включити
до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо
вони не суперечать моральним засадам суспільства; домовитися про
проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою
спільною власністю, їхніх родичів.
Одностороння зміна умов шлюбного договору
не допускається. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про
зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.
На вимогу одного з подружжя
шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають
його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки,
сина, що мають істотне значення.
Подружжя має право відмовитися від
шлюбного договору.
Права та обов"язки, встановлені
шлюбним договором, припиняються в день подання до нотаріуса заяви про
відмову від нього.
Шлюбний договір на вимогу одного
з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором
порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав,
встановлених Цивільним кодексом України.
Начальник відділу ДРАЦС реєстраційної служби Альона Хитрук
| 
