 Корупційним правопорушенням згідно Закону України «Про засади запобігання і протидії
корупції» є умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою,
зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено
кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну
відповідальність;
Корупція як явище завжди
спричиняє негативні наслідки як для деяких осіб, так і держави загалом. Але
законодавством визначено низку шляхів їх усунення.
Конвенцією ООН проти
корупції передбачено, що «кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які
можуть бути необхідними, відповідно до принципів її внутрішнього права, для
забезпечення того, щоб юридична або фізична особа, яка зазнала шкоди в
результаті будь-якого корупційного діяння, мала право порушити провадження щодо
осіб, які несуть відповідальність за цю шкоду, з метою одержання компенсації».
Так, ст. 23-26 Закону
України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено такі способи
усунення наслідків корупційних правопорушень:
1)відшкодування державі збитків, шкоди, завданих унаслідок
вчинення корупційного правопорушення;
2)відшкодування фізичним та юридичним особам збитків,
моральної або майнової шкоди, завданих унаслідок вчинення корупційного
правопорушення;
3)скасування нормативно-правових актів, рішень, виданих
(прийнятих) внаслідок учинення корупційного правопорушення, органом або
посадовою особою, уповноваженою на їх прийняття чи скасування;
4)визнання актів, рішень незаконними у судовому порядку;
5)визнання нікчемними правочинів, укладених унаслідок
корупційного правопорушення;
6)конфіскація майна, одержаного внаслідок вчинення
корупційного правопорушення і стягнення на користь держави коштів у розмірі
вартості незаконно отриманих послуг чи пільг.
Збитки, шкода, завдані
державі внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають
відшкодуванню в установленому законом порядку.
Нормативно-правові акти,
рішення, видані (прийняті) внаслідок вчинення корупційного правопорушення,
можуть бути скасовані органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття
чи скасування відповідних актів, рішень, або визнані незаконними в судовому
порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян,
юридичної особи, прокурора, органу державної влади, органу місцевого
самоврядування.
Правочин, укладений внаслідок корупційного
правопорушення, є нікчемним.
Фізичні та юридичні особи,
права яких порушено внаслідок вчинення корупційного правопорушення і яким
завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав,
відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.
Збитки, шкода, завдані фізичній або юридичній
особі внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності суб'єкта, який
здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції, відшкодовуються з
Державного бюджету України в установленому законом порядку. Держава, Автономна
Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодували збитки,
шкоду, завдану незаконним рішенням, діями або бездіяльністю суб'єкта, що
здійснює заходи щодо запобігання та протидії корупції, мають право зворотної
вимоги (регресу) до особи, яка завдала збитків, шкоди, у розмірі виплаченого
відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами,
відшкодуванням моральної шкоди).
Кошти та інше майно,
одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації
за рішенням суду в установленому законом порядку, а кошти у встановленому судом
розмірі вартості незаконно одержаних послуг чи пільг - стягненню на користь
держави.
Відповідно до ст. 23 Закону
«Про засади запобігання і протидії корупції» збитки, шкода, завдані державі
внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають відшкодуванню в
установленому законодавством порядку. Водночас ст. 22,23 Цивільного кодексу
України особа, якій завдано збитків,
моральної шкоди внаслідок порушення її цивільного права, має право на їх
відшкодування.
Збитками є:
1)втрати, яких особа
зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які
особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки);
2)доходи, які особа могла б
реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена
вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи
майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана
майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того самого роду та тієї
самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та
стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях,
яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,
членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях,
яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та
гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної
особи.
Моральна шкода
відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового
відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру
правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей
потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,
яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з
урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Визначаючи розмір
відшкодування, зважають на вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода
відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не
пов'язана з розміром цього відшкодування.
Підстави, порядок і умови
відшкодування шкоди, завданої вчиненням корупційних правопорушень визначено й
іншими статтями Цивільного кодексу та законодавством України.
Старший державний виконавець ВДВС РУЮ Оксана Луць
|
