 Відповідно до ст. 237
Цивільного кодексу України (далі - ЦК) представництвом є правовідношення, в
якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від
імені другої сторони, яку вона представляє.
Однак, не є
представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а
також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому
правочинів.
Представництво
виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших
підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Зверніть увагу, що
представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на
вчинення яких має особа, яку він представляє. Також представник не може вчиняти
правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією
особою, яку він представляє.
Які ж правові
наслідки вчинення правочину представником? Увага, правочин, вчинений
представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку
він представляє.
Стосовно
передоручення. Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому
повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в
повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між
особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений
до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник,
який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу,
яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані
відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на
особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої
власні. Правочин, вчинений замісником, також створює, змінює, припиняє цивільні
права та обов'язки особи, яку він представляє.
Представництво, яке
грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є
письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва
перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може
бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій
особі.
Форма довіреності
повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність, що
видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.
Довіреність на
одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та
поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена
посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває
на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Не забудьте
встановити строк довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона
зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку
передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі
якої вона видана. Зверніть увагу, що довіреність, у якій не вказана дата її
вчинення, є нікчемною.
Законодавством чітко
визначені випадки припинення представництва за довіреністю. Так, відповідне
представництво припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені
довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її
померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її
цивільної дієздатності.
У разі смерті особи,
яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю
для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести
до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її
померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її
цивільної дієздатності.
Начальник ВДРАЦС РУЮ Альона Хитрук
|
