 Верховна Рада України 17 травня 2012 року прийняла Закон України «Про правила етичної
поведінки»№ 4722-VI, який визначає керівні норми поведінки осіб, повноважених
на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання
ними службових повноважень та порядок притягнення їх до відповідальності за
порушення таких норм.
Зокрема, до таких правил належать: законність;
пріоритет інтересів; політична неупередженість, яка не поширюється на осіб, які
обіймають політичні або виборні посади; толерантність; об’єктивність;
компетентність і ефективність; формування довіри до влади; конфіденційність;
утримання від виконання незаконних рішень чи доручень; недопущення конфлікту інтересів;
запобігання одержанню неправомірної вигоди або дарунка (пожертви); декларування
майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру.
Суб’єктами, на яких поширюється дія Закону
України «Про правила етичної поведінки», є особи, уповноважені на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема:
1) Президент України, Голова Верховної Ради
України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший
віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші
керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу
Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України,
Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова
Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної
Республіки Крим;
2) народні депутати України, депутати
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;
3) державні службовці, посадові особи
місцевого самоврядування;
4) військові посадові особи Збройних Сил
України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;
5) судді Конституційного Суду України, інші
професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова,
заступники Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени
Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих
функцій);
6) особи рядового і начальницького складу
органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та
підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та
захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції;
7) посадові та службові особи органів
прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби,
державної податкової служби;
8) члени Центральної виборчої комісії;
9) посадові та службові особи інших органів
державної влади.
Законодавець
чітко прописав у ст. 14 Закону України « Про правила етичної
поведінки» дії державного службовця
у разі отримання від
керівництва рішень чи доручень ,
що суперечать законодавству чи
становлять загрозу охоронюваним законом права , свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб
,державним або суспільним інтересам. Отже , у разі отримання для виконання
рішень чи доручень , які особа ,
уповноважена на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування , вважає незаконними або такими , що
становлять загрозу охороню вальним
законом правам, свободам чи інтересам
окремих громадян , юридичних осіб , державним
або суспільним інтересам , вона повинна негайно в письмовій
формі повинна повідомити про це керівника органу державної влади чи
органу місцевого самоврядування , в
якому вона працює .
Ст. 16 Закону України «Про правила етичної поведінки» чітко
регламентує поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, у разі надходження
пропозиції щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви).
Державний службовець , незважаючи на особисті інтереси , невідкладно повинен вжити таких заходів , як :
ü
однозначно
відмовитися від такої пропозиції
;
ü
за можливості
ідентифікувати особу, що зробила таку пропозицію ;
ü
залучити
свідків , якщо це можливо , у тому числі з числа колег по роботі ;
ü
письмово
повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або відповідний виборний чи колегіальний орган та /або одного
з визначених Законом України « Про засади запобігання і протидії корупції» спеціально уповноважених суб’єктів у
сфері протидії корупції;
ü
не
приймати неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) , навіть для використання
в майбутньому як доказ;
Якщо ж
державний службовець виявив
у своєму робочому
кабінеті дарунок (пожертву) він
зобов’язаний невідкладно , але не
пізніше одного робочого дня, письмово
повідомити про цей факт свого
безпосереднього керівника. Про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) складається акт, який
підписується особою, уповноваженою на
виконання функцій держави або
органів місцевого самоврядування, яка
виявила неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), та його безпосереднім керівником. Порушення
особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, правил етичної поведінки, тягне за собою дисциплінарну,
адміністративну, кримінальну та матеріальну відповідальність з урахуванням
особливостей правового статусу таких осіб, визначених Конституцією і законами
України
Начальник управління
юстиції Наталія Сирота
|
