 Вимоги до виконавчого документа У зв’язку зі вступом в дію 08.09.2011 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) актуальним постало питання щодо прийняття виконавчих документів до виконання та вимог до виконавчих документів. Згідно чинного законодавства вбачається, що будь-які виконавчі документи, які надходять на примусове виконання до органів державної виконавчої служби, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання оригінал виконавчого документа і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відносно вимог до виконавчих листів, то стаття 369 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
В свою чергу статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наступні вимоги до виконавчого документа:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особо, що видали виконавчий документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб – платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи, місцезнаходження майна боржника;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
При цьому необхідно вказати, що найменування (для юридичних осіб) або повне прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб стягувача або боржника зазначається у разі наявності такого найменування «в природі».
Існує розмаїття прізвищ та імен та по батькові, що ідентифікують кожного з нас і народ в цілому. А тому, наявність не повного імені не може тлумачитись як відсутність імені стягувача або боржника.
Ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача або боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб) обов’язково зазначається в разі його наявності. Однак, дана норма не застосовується до осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи. Інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника і можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника, місце роботи боржника, місцезнаходження майна боржника зазначаються у виконавчому документі в тому випадку якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ.
Слід зазначити, що вищевикладені ідентифікуючі дані боржника вкрай необхідні державному виконавцю не просто для формальності, а для вжиття заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом.
Як свідчить практика, існують непоодинокі випадки ненадання такими реєструючими органами, як БТІ, ДАІ інформації про наявність зареєстрованого за боржниками майна саме через відсутність певних ідентифікуючих ознак боржника. Також мають місце випадки надання інформації органами БТІ відносно осіб, у яких повністю співпадає ім’я, прізвище та по батькові. При цьому, державному виконавцю неможливо визначити, чи належить майно боржнику по виконавчому провадженню, чи зареєстроване майно належить іншій особі. За наявності у виконавчому документі ідентифікуючих ознак, визначених п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» можливе правильне та законне прийняття рішення державним виконавцем відносно арешту майна.
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства, державний виконавець зобов’язаний відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
Старший державний виконавець Денис Трембовецький
| 
