 На жаль, в наших умовах судова тяганина потребує багато сил, часу і нервів, але трапляється, що іншого виходу немає. Отже перший крок, який потрібно зробити, — це правильно скласти позовну заяву. Чим грамотніше вона написана, тим більше шансів схилити суддю на свою сторону.
Приклади типових позовних заяв розвішені на стендах в суді, їх можна знайти і в збірках документів. Але, крім того, є певні правила, які потрібно знати.
Перш за все слід правильно визначити адресата, до якого поступить ваша заява. В більшості випадків таким буде районний суд. Запам'ятайте: позов до фізичної особи подається по місцю його проживання, до юридичної — по фактичному місцезнаходженню. Закон дозволяє також позивачу у ряді випадків вибрати суд першої інстанції на свій розсуд. Стаття 110 Цивільного процесуального кодексу дає повний перелік таких випадків.
Писати позовну заяву можна і від руки, необов'язково друкувати його на комп'ютері. Але все повинно бути чітко і акуратно. Безграмотні карлючки справлять негативне враження на суддю і навіть можуть стати причиною відмови в подальшому розгляді справи, оскільки позов порахують складеним не за формою. Це ж відноситься і до мови, на якій складений позовний документ. Закон чітко визначає, що всі судові документи складаються на державній мові — українській. Якщо ви погано нею володієте, краще вдатися до допомоги знайомих, чим писати на російській.
У шапці документа необхідно вказати інформацію про позивача (власні координати) і про відповідача. Під словами "Позовна заява" в дужках бажано стисло вказати суть справи (наприклад, "Про відшкодування морального збитку"). Висловлюйте текст стисло і лише по суті справи.
Почніть просто, мовляв, такого-то числа в такому-то місці відбулася наступна ситуація. Далі вкажіть, яке ваше право і ким було порушено. Будьте завбачливі, допоможіть судді — в позовній заяві обов'язково пошліться на конкретні статті закону, які, на вашу думку, дають вам право вимагати рішення на вашу користь. Краще, якщо це буде не тільки посилання на конкретний кодекс (наприклад, Цивільний), але і окремий Закон (Указ, Ухвала, документи Пленуму Верховного суду), регулюючий правовідносини в тій сфері, де ваші права були порушені.
В кінці заяви чітко сформулюйте, яке рішення просите у суду. Не треба сподіваєтися, що Феміда справедлива до всіх, хто прав. Пам'ятайте, що суддя розглядатиме справу, викликатиме свідків, залучатиме докази тільки в рамках заявлених вами вимог. Все інше може запросто виявитися таким, що "не відноситься до суті". І нарікайте тоді на себе.
Правосуддя здійснюється за принципом змагальності. Тобто прав буде той, хто зможе краще аргументувати свою позицію, надати необхідні документи.
Коли текст позовної заяви вже готовий, не забудьте внизу вказати перелік документів, які ви маєте в своєму розпорядженні. Їх копії або оригінали додаються до позову. Оригінали, втім, краще зберегти у себе. Копії документів можна завірити у нотаріуса, а можна і не робити цього — суддя сам звірить їх з оригіналами в судовому засіданні. Крім того, обов'язково зробіть копії позову і документів, що додаються, по кількості відповідачів у вашій справі.
До суду позов ви можете занести самостійно. У канцелярії поставте вхідний штамп на своїй копії позовної заяви. Це превентивна міра, щоб потім ніхто не сказав, що ваша заява кудись пропала або загубилася в інших паперах. Позов можна відправити і поштою. Але обов'язково замовленим листом, при цьому не забудьте зберегти чек про оплату послуг "Укрпошти". Разом з позовною заявою вам потрібно надати суду квитанції про сплату держмита. Її види і розмір вказані в Декреті Кабміну "Про державне мито" від 21 січня 1993 року.
Провідний спеціаліст управління юстиції Юлія Сплавська
|
