  Право кожного, хто працює, на
відпочинок проголошено статтею 24 "Загальної декларації прав людини"
та випливає з вимог статті 7 "Міжнародного пакту про економічні, соціальні
і культурні права".
Конституція України, яка була прийнята 28
червня 1996 року, ввібрала ці норми Міжнародного права. Так, стаття 45
Конституції України проголошує, що кожний, хто працює, має право на відпочинок.
Військовослужбовці строкової служби є суб'єктами військових (трудових)
правовідносин, які перебувають під захистом держави, мають усю повноту прав та
свобод громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються
Конституцією України, законами України з військових питань, військовими
статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 10 Закону України "Про соціальний
і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантує
військовослужбовцю строкової служби право на відпочинок, закріплюючи
обов'язкове надання відпусток цій категорії. Ширше і детальніше право на
відпустки висвітлено в розділі VI Тимчасового Положення "Про проходження
військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами",
затвердженого Указом Президента України № 174/93 від 13 травня 1993 року (далі
— Положення).
Пункт 53 цього
Положення закріплює види відпусток, на які мають право військовослужбовці
строкової служби:
1) обов 'язкову;
2) через хворобу,
3) за сімейними обставинами,
4) у зв'язку з особливими умовами
служби.
Крім цього Положення пунктом
"г" статті 15 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України
встановлена додаткова відпустка як заохочення для військовослужбовців строкової
служби.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" військовослужбовцям строкової служби, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються обов'язкові щорічні відпустки.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про
соціальний і правовий захисті військовослужбовців та членів їх сімей"
військовослужбовці строкової служби мають право на відпустку. Ця правова норма
передбачає обов'язкове надання такої відпустки вказаній категорії
військовослужбовців.
Надання обов'язкової відпустки не
залежить від бажань командирів та начальників, завдань, які стоять перед
підрозділом, моральних та ділових (особистих) якостей військовослужбовця, його
показників у бойовій підготовці, навіть від дисциплінованості тощо і має бути
сплановано у підрозділах відповідними командирами (начальниками).
При плануванні графіка відпусток враховуються
особливості та умови служби, завдання, які стоять перед підрозділом і частиною
в цілому — тобто враховується сукупність обставин таким чином, щоб не зашкодити
службі, зокрема боєготовності.
Графік відпусток доводиться до відома
військовослужбовців, як правило, під розпис.
Законом передбачена загальна тривалість
обов'язкової (основної) відпустки, яка становить: для солдатів та матросів 20,
а для сержантів і старшин — 25 діб. При наданні цієї відпустки не враховується
час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і назад, тобто
надається додатковий час на проїзд.
Існує певне обмеження щодо
періоду надання обов'язкової відпустки. Це обмеження встановлено у пункті 54
Положення, де зазначено, що обов'язкова відпустка надається після проходження
не менш як 6 (шість) місяців служби, тобто для використання свого права на
відпустку треба відслужити не менше 6 місяців після призову на строкову
військову службу.
Поділ обов'язкової відпустки на частини не
дозволяється.
До обов'язкової (основної) відпустки можуть
приєднуватися і інші види відпусток, зокрема додаткова відпустка, отримана
військовослужбовцем - строковиком як заохочення. Це закріплено У статті 37
Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.
Для використання свого права на
обов'язкову (основну) відпустку військовослужбовець звертається до свого прямого
начальника — командира взводу (або до іншого прямого начальника) 3 письмовим
рапортом.
Під час перебування військовослужбовця
строкової служби у відпустці можуть виникнути непередбачені обставини (хвороба
військовослужбовця або членів його сім'ї, стихійні лиха тощо). Щоб
продовжити відпустку, необхідно оформити затримку належним чином.
Відповідно до пункту
70 Положення відпустка може бути продовжена за наявності обставин, які
розширеному тлумаченню не підлягають, а саме у разі:
1) затримки в дорозі до місця
проведення відпустки внаслідок непередбачених перешкод у сполучені, тобто
незалежних від військовослужбовця обставин на фактичний строк затримки, які
підтверджуються відміткою у відпускному квитку або довідкою, виданою найближчим
військовим комендантом (військовим комісаром), а в разі їх відсутності —
адміністрацією шляхів сполучення або органів місцевого самоврядування (чи
органів місцевої державної адміністрації);
2)
затримки в дорозі до місця проведення відпустки через хворобу
військовослужбовця, який їде у відпустку — на фактичний строк затримки. Факт
хвороби затверджується медичною довідкою (виписним епікризом) з відміткою
військового коменданта (комісара) або органів місцевою самоврядування;
3) пожежі або стихійного лиха (землетрусу,
повені), що трапилися в сім'ї військовослужбовця (на строк до 10 діб);
4) смерті або тяжкої хвороби членів сім'ї
військовослужбовця або осіб, на вихованні яких він перебував (на строк до 10
діб). При цьому коло близьких родичів обмежене: батько, мати, дружина, діти,
рідні брати та сестри, близькі родичі дружини;
5)
неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок перебоїв у
сполученні (до закінчення причин затримки);
6) неможливості виїзду з місця проведення
відпустки через хвороби військовослужбовця (до закінчення причин затримки).
Право на продовження відпустки надане лише:
·
військовому комендантові гарнізону; військовому
комісару.
Вищезазначені посадові особи мають право
продовжити відпустки військовослужбовцям строкової служби за місцем її
проведення.
Військовий комендант гарнізону (військовий
комісар) рішення приймає на підставі наданих йому підтверджу вальних
документів, які обов'язково перевіряє, та, як правило, за письмовим клопотанням
військовослужбовця.
Якщо комендант (комісар)
продовжує відпустку, то він робить у відпускному квитку відповідну відмітку,
яка засвідчується (обов'язково) гербовою печаткою. Про строк і причи
Начальник управління юстиції Наталія Сирота
| 
